На шляху до Перемоги: Єдність, стійкість та непохитна відвага Українського народу
Наразі наш народ потребує віри у власні сили та єдності. Політики сперечаються між собою, тоді як армія воює вже два роки без достатніх резервів, а замінити бійців немає можливості. Через затримки у поставках боєприпасів ми несемо значні втрати. Наш людський потенціал та резерв не відновлюються. Наші західні партнери постійно обмежують нас дрібними постачаннями. Ми несемо непоправні втрати, втрачаючи наших братів, сестер, матерів, дітей. Нам потрібно донести до народу реалії, з якими ми стикаємося, і що нам потрібно зробити для перемоги.
Перш за все, нам потрібно об’єднатися як народ. Показати, що ми єдиний народ, єдина держава, що ми – цілісність, народ, який зараз бореться за мир в Україні, Європі та у всьому світі. За дітей, за наших матерів, за нашу державу. Якщо ми зараз не об’єднаємося проти диктатури Путіна, не допоможемо її повалити, не переможемо його, ми не зможемо звільнити світ, Європу, а також тих нещасних, хто зазомбований російською пропагандою. Ми повинні звільнити також росіян, заляканих путінським режимом. В іншому випадку нічого в цьому світі не зміниться. Українці – єдиний народ у всій Європі, який зміг стиснути зуби та дати відсіч російському вторгненню. Ми єдині, хто зміг довести, що у Росії немає другої армії світу.
Як ніколи, саме зараз всі політики повинні об’єднатися, забути про свої політичні амбіції та суперечки. Порошенко, хоч і не ідеал, але багато зробив для України – і доброго, і поганого. Зеленський також не ідеал, але зараз вони повинні об’єднатися. Вони мають потиснути один одному руки і сказати, що до закінчення війни вони забувають усі свої розбіжності. У Петра Олексійовича є значні зв’язки та підтримка в Європі, він має бізнес, який будував усе своє життя. Він може зібрати навколо себе однодумців.
Усі політики та депутати повинні працювати на перемогу, робити все можливе, щоб ми перемогли. Я переконаний, що якби вони на рік забули про свої розбіжності, об’єдналися, потиснули один одному руки та разом, стиснувши зуби, виступили проти Путіна, допомагаючи один одному та країні, забезпечуючи армію необхідним, Україна могла б досягти перемоги та довгоочікуваного миру.
На сьогоднішній день головна проблема полягає в тому, що за два роки війни наша армія дуже втомилася, бо воюють одні й ті ж люди. Ресурсів мало, мобілізація слабка через відсутність мотивації серед народу.
Ми продовжуємо зазнавати великих втрат. Російська армія несе більші втрати — співвідношення складає 1 до 8. Проте у них є 4 мільйони військовослужбовців, яких Путін готовий закопати в Україні, а в нас немає такої кількості. Все, чим ми можемо пишатися — це професіоналізм, сила духу та стійкість українського народу. Це те, чого немає в жодній армії світу. Уміння, професіоналізм, стійкість духу та військова хитрість — ось що визначає нас. Це те, чого не можна взяти в борг у нашого народу. Якщо зараз політики не об’єднаються та не відкинуть свої політичні амбіції, свої вибори, то скоро за них нікому буде голосувати. Їхні вибори будуть нікому не потрібні. Якщо зараз ми не об’єднаємося як єдине ціле, як один народ, як один кулак, як одна родина, і не докладемо всіх зусиль для перемоги, ми програємо цю війну.
Дозвольте навести вам приклад. Якби ми з перших днів отримали потрібну кількість боєприпасів, ми б могли виграти цю війну за рік, максимум за півтора. Наша армія б не виснажилась. Солдати воювали б, резерви готувалися б, велась б підготовка людей для професійної армії, навіть у бойових умовах. Ми б перемагали та жорстко карали російських солдатів, мародерів та злочинців.
Щодо хронології, чому я так говорю: перше — це величезна нестача кадрів. Офіцерів та командирів, особливо командирів, які керують відділеннями без сторонньої допомоги, це командири взводів, рот та батальйонів. Недостатньо знань, недостатньо досвіду серед командирів. Багато офіцерів були у резерві, мають освіту не військового профілю, але стали на військовий облік. Тепер, коли війна розпочалася, вони, вже будучи майорами чи підполковниками резерву, були мобілізовані. Відповідно, вони прийшли і були призначені на посади командирів рот, батальйонів та начальників штабів. Ці люди, без бойового досвіду та спеціального навчання у сфері командування та управління ризиками, займають ключові посади.
Люди, які йдуть на війну, мотивовані, але їх не готують якісно, не готують професійно. Вони відправляються на передову без необхідної кількості озброєння та боєприпасів, без досвіду командування. Ви розумієте, що ми несемо втрати не тільки у техніці, а й людські втрати. Невідновлювані втрати. Це наші хлопці, у когось є сім’ї, діти. Людське життя – це найцінніше, що у нас є. Якщо людина, яка взяла зброю і готова віддати найцінніше – своє життя за свою країну, не може бути розділена на “героя України” або “не героя”. Кожен, хто стоїть в окопі та витримує артилерійські обстріли, є героєм своєї країни. Тому кожна людина повинна розуміти, що кожен, хто бере в руки зброю і готовий пожертвувати своїм життям за країну, вже є героєм України.
Тепер головне — поки у нас не буде достатньо озброєння та боєприпасів, доки ми не зможемо підготувати якісних кадрових офіцерів, доки не зосередимо основну увагу на мобілізації, але не просто на мобілізації, а на якісній підготовці та забезпеченні солдатів усім необхідним, нам не вдасться перемогти. Ми повинні дати людям зрозуміти, що якщо ми зараз не встанемо, не об’єднаємося, не підготуємося, не сформуємо резерв, не отримаємо необхідну кількість боєприпасів, ми можемо програти цю війну.
Зараз необхідно зробити величезний акцент на проведенні рекрутингу в Україні. Залучити всі ЗМІ, відкрити платформи для збору людей, запрошувати авторитетних командирів та героїв, які зможуть пояснити, зокрема чоловікам, що прийшовши до армії, вони будуть підготовлені, і їх не відправлять на передову відразу після кількох стрільб на полігоні. Є певна тактика та стратегія підготовки особового складу, включаючи тримісячні курси для молодших офіцерів та рядових, де вони навчатимуться саперній справі, інженерній діяльності, тактиці та стратегії малих підрозділів. Якщо ми не проведемо правильну та ефективну інформаційну кампанію та не підготуємо людей морально до того, щоб стати та об’єднатися в один кулак, тоді ми не зможемо дати відсіч ворогу.
Ми повинні провести масштабну роботу в Європі, де виїхало понад 4 мільйони людей з України, серед яких близько 1,2 мільйона чоловіків віком від 25 до 45 років. Якщо ми правильно ведемо інформаційну кампанію та організуємо бази для підготовки в Європі, де ці люди зможуть пройти тримісячні курси та бути укомплектовані, одягнені, взуті, озброєні та підготовлені, ми зможемо доставити підготовлених людей назад в Україну. Це буде значна та ефективно спрямована робота, яка забезпечить створення правильно організованого резерву.
Тоді ті хлопці, які воюють вже 2 роки без зміни, які змушені були стояти до останнього, чекаючи, доки наші європейські партнери вирішать, яку кількість боєприпасів нам надати. Жоден європеєць чи американець не зрозуміє ситуацію, поки не відчує її на собі. Вони можуть висловлювати співчуття, але не розуміють реальності. Наприклад, якщо у батальйоні, відповідальному за ділянку фронту довжиною 4-6 км, не вистачає боєприпасів, вони не можуть вести наступальні дії.
З правильним запасом боєприпасів, артилерією, далекобійним озброєнням, високоточними боєприпасами та достатньою кількістю дронів, можна ефективно просуватися вперед, створювати проблеми для оборони противника. Кожен підрозділ на фронті має мати потрібну кількість боєприпасів та резервів для проведення штурмових операцій, мінімізувати втрати та завдати максимальної шкоди противнику, відвоювати нашу територію та закріпитися. Тільки з достатньою кількістю боєприпасів ми зможемо відбити контратаки та проводити контрнаступ.
Якщо на військову операцію потрібно 90 снарядів на 11 мінометів, то їх не може бути 75, 56, 43, 79 чи 85. Ми не виграємо війну таким чином. Через постійну нестачу боєприпасів, озброєння, безпілотних літальних апаратів, високоточних боєприпасів та новітніх технологій українська армія несе постійні втрати серед людського ресурсу. Життя людини для кожного командира має бути в пріоритеті. До тих пір, поки кожен командир, від командира відділення до командира батальйону, не зрозуміє, що найважливіше — це життя та здоров’я особового складу. Якщо командири особисто не будуть їздити на похорони своїх бійців та дивитися в очі їхнім родичам, вони не зрозуміють цінності життя.
Нам потрібно навчати та готувати кадровий резерв. У нас великий кадровий дефіцит, і потрібно відкрити очі. Як офіцер, який пройшов через чотири війни на Донбасі, не можу мовчати більше. Якщо зараз ми не проведемо грамотний набір особового складу, не залучимо якісних рекрутів не тільки в Україні, а й в Європі та у всьому світі, ми не досягнемо успіху. Люди хочуть служити та воювати, але вони хочуть бути підготовленими. Артилерія завжди вигравала війни, а піхота їх закінчувала. Якщо у нас не буде достатньо артилерії, боєприпасів, високоточних боєприпасів, безпілотників, броньованої техніки для пересування особового складу під час штурмів, танків для прикриття таких штурмів, ми не зможемо вести ефективні наступальні дії.
Кожен офіцер та командир має розуміти, що ми не м’ясники. Це наші брати та сестри, які стоять пліч-о-пліч з нами. Ви маєте цінувати життя та здоров’я особового складу. Якщо ви розумієте, що через нестачу ресурсів ви не зможете виконати бойове завдання, краще підготувати якісну оборону з інженерними загородженнями та мінними полями. Не варто проводити непідготовлені штурми. Якщо вам не вистачає боєприпасів, не можна вести безглузді наступи. Ми повинні використовувати активну оборону, розвідку, обирати приоритетні цілі та зосереджуватися на них. Тільки так можна перемогти ворога. Життя наших військовослужбовців є найціннішим, і наші політики повинні об’єднатися для досягнення спільної мети.
Як Порошенко, так і Зеленський, усі впливові люди України – політики, співаки, боксери, спортсмени – мають забути про свої розбіжності та амбіції. Всі, хто знаходяться при владі або у уряді, повинні об’єднатися заради країни. Кожен з них вніс свій вклад у розвиток країни, але зараз не час обговорювати минуле. У нашій країні триває війна, і всі українці повинні об’єднатися навколо нашого президента, стати єдиним могутнім кулаком проти агресії Путіна та його режиму.
Якщо ми не зможемо об’єднатися в Україні, ми не зможемо згуртувати підтримку всього світу. Необхідна кількість боєприпасів та озброєння залежить від нашої спільної згуртованості. Коли внутрішні конфлікти домінують, наші партнери не бачать сенсу в інвестиціях у нашу оборону. Настав час для кожного політика, бізнесмена та лідера спрямувати свої зусилля на захист країни.
Я закликаю всіх чоловіків України згадати, що життя коротке. Якщо ми не зупинимо агресію на Донбасі, вона перекинеться на інші регіони, аж до столиці. Якщо ворог пройде, ми не матимемо куди тікати. Путін не зупиниться на Україні; він має амбіції щодо всієї Європи та світу. Ми повинні зібрати всю свою волю та об’єднатися для протидії цій загрозі. Наш народ має силу та волю зупинити цю агресію. Ми маємо боротися за наше майбутнє, за свободу та незалежність нашої країни.
Путінський режим та російську армію треба перемогти, і Україна має стати ключовою частиною Європейського Союзу. Я хочу, щоб усі чоловіки зараз зрозуміли те, про що я кажу. Ми будемо готувати вас. Ніхто не піде на фронт до того часу, поки офіцери не зрозуміють, що ви готові як морально, так і фізично. Я сподіваюсь, що президент відреагує та створить спеціальні центри підготовки на території Європи, адже там безпечніше і можна якісно готувати військових.
На території України ми не можемо ефективно тренувати солдатів, доки небо не закрите і нам загрожують обстріли. Будь-яке масове скупчення особового складу в 30-50 людей є небезпечним через агентів Кремля. Ми не можемо дозволити нашим воїнам постійно жити у жахливих умовах, а потім відправляти їх на передову. Підготовка особового складу вимагає серйозного підходу. Ми повинні відкрити школи сержантів на зразок американських, а також офіцерські курси для людей із вищою освітою, які пройшли психологічні тести і можуть приймати правильні рішення. Ми повинні створювати правильні кадрові резерви, забезпечувати батальйони власною артилерією, бронетехнікою та необхідним озброєнням.
Штатні розписи батальйонів мають бути переглянуті. Як може батальйон обороняти без підтримки танкових рот, механізованих рот чи відсутності сучасних гранатометів? Чому у нас такий дефіцит кулеметів, патронів та іншого озброєння? Також є гостра нестача професійних кадрових офіцерів. Все це разом призводить до великих втрат. Наші воєначальники повинні розуміти, що за два роки війни ми не досягли значного прогресу через недостатню підготовку та ресурси.
Тому зараз надзвичайно важливо, щоб наші політики об’єдналися та забезпечили належну підтримку армії, озброєння та боєприпасів. Тепер надзвичайно важливо, щоб наші політики об’єдналися та забезпечили належну підтримку армії. Важливо, щоб кожен відчув відповідальність за наше майбутнє, за наших дітей, за свободу та незалежність нашої країни.
Ми повинні розуміти, що без єдності, без спільних зусиль, ми не зможемо протистояти зовнішнім загрозам. Важливо створити міцний фронт проти агресора, що насувається на нас ззовні, та довести всьому світу нашу рішучість і силу. Тільки об’єднавшись, ми можемо ефективно боротися за свою свободу та зберегти нашу країну для наших нащадків.
Життя кожного українця важливе, і кожен з нас відіграє важливу роль у цій боротьбі. Не час для внутрішніх розбіжностей чи політичних ігор. Нам потрібно об’єднатися та показати, що ми міцні та незламні у своєму прагненні до свободи та незалежності.
Важливо, щоб ми всі, від звичайних громадян до високопосадовців, зрозуміли важливість цього моменту і прийняли рішення діяти разом, єдиним фронтом, щоб захистити та зберегти нашу державу для майбутніх поколінь.
Тепер, коли ми стоїмо перед лицем величезного виклику, ми маємо виявити надзвичайну єдність та витримку. Тільки разом, як єдиний народ, здатний до жертв та героїзму, ми зможемо протистояти цьому виклику та перемогти.
Чиновники розтрачують кошти незрозуміло куди, замість того, щоб інвестувати їх у підготовку та створення навчальних центрів. Скільки військових професіоналів, які отримали поранення та вже відновилися, ви знову тягнете в окопи? Чому не створити з них групу інструкторів для підготовки саперів і штурмовиків, які своїм особистим прикладом та бойовим досвідом зможуть навчати новобранців?
За останні два роки ми могли підготувати велику кількість особового складу, але замість цього, через неосвіченість старших офіцерів, ми втратили багато бійців. Ви формували підрозділи наспіх, через недостатню підготовку військ, відправляли їх на передову, де вони стикалися з величезними втратами через неефективне керівництво.
Треба організувати якісну підготовку, відкрити школи сержантів та офіцерські курси для осіб з вищою освітою, які зможуть приймати правильні рішення. Ми маємо створити надійні кадрові резерви для батальйонів. Перегляньте штатні розписи батальйонів – вони потребують власної артилерії, бронетехніки та відповідного озброєння для ефективної оборони.
Важливо також, що вище керівництво має фокусуватися на забезпеченні війська необхідними ресурсами. Генерал Залужний є грамотним командиром, але втручання політиків у ведення війни лише призводить до неефективності та втрат. Нам потрібні кваліфіковані кадри та адекватне забезпечення.
Наші політики, командири та керівники повинні об’єднатися в єдиний кулак. Нам необхідно мобілізуватися, провести ефективний рекрутинг та підготувати достойний особовий склад. Без достатньої кількості боєприпасів та бронетехніки ми не досягнемо успіху і продовжимо втрачати безцінні людські життя.
Тільки разом, єдиною силою, ми зможемо подолати цей виклик та забезпечити безпеку нашої країни та майбутнє для наших дітей.
Ми продовжуватимемо втрачати території та нестимемо величезні втрати, доки не досягнемо цих чотирьох речей: єдності, спільної роботи всіх політиків під час війни, ефективного збору ресурсів та підготовки особового складу. Нам потрібно сфокусуватися на створенні належних навчальних центрів та залученні кваліфікованих інструкторів. Чому ми не використовуємо досвід ветеранів, що відновилися після поранень, як інструкторів замість того, щоб знову відправляти їх на фронт?
Ми могли б підготувати значну кількість особового складу за останні два роки, але через неефективність керівництва цього не сталося. Замість цього ми набираємо новачків та відправляємо їх на передову без належної підготовки. Необхідно вкладати в озброєння, боєприпаси, далекобійну артилерію та високоточні боєприпаси, а також зосередити увагу на безпілотних акціях та розвідці.
Якщо ми не забезпечимо достатньою кількістю боєприпасів та озброєння, то навіть добре підготовлені позиції можуть бути знищені ворожою авіацією. Тому першочергове завдання — забезпечити наші небеса та захистити передову від ворожих атак. Ми повинні отримати літаки, які зможуть захистити небо України від російської авіації.
Тільки спільними зусиллями ми зможемо досягти успіху. Якщо ми отримаємо боєприпаси, озброєння, бронетехніку та далекобійну артилерію, але без підтримки авіації, це все може бути знищено ворогом. Ми повинні думати про майбутнє, про наших дітей та про зупинку війни.
Наші політики повинні об’єднатися та працювати разом, забувши про свої розбіжності та партійні інтереси. Це час діяти як громадяни своєї країни, а не як члени політичних партій. Зараз ми всі повинні думати лише про одне – як перемогти у цій війні та зупинити загибель наших громадян. Наші політики мають задуматися: хто за них буде голосувати, якщо вони не задіють всіх можливих заходів для захисту та допомоги нашим воїнам? На чию сторону вони стануть, якщо вони продовжать ігнорувати потреби народу та армії? Європа та Америка не прийдуть воювати за нас. Ми, українці, маємо зібрати всі свої сили, мужність та рішучість, щоб протистояти ворогу.
Наші політичні лідери мають негайно організувати створення навчальних центрів у Європі, де наші бійці зможуть отримати належну підготовку та зброю, щоб потім повернутися в Україну та допомогти нам у цій війні. Ми повинні зробити все можливе, щоб Путін не зміг розширити свій вплив та загрозу не тільки в Україні, а й у Європі.
Путін та його союзники мають величезний арсенал, у тому числі ядерну зброю, і нам не варто розраховувати на те, що Захід втрутиться за нас. Це наша війна, наша боротьба, і лише об’єднавшись як нація, ми зможемо протистояти цій загрозі та перемогти. Перемогти Путіна – це наша місія, і для цього ми маємо залучити підтримку всього світу.
Тому закликаю всіх громадян України, особливо наших політиків та лідерів, забути про особисті амбіції та об’єднатися задля нашої спільної мети – захисту нашої країни та зупинки війни. Тільки так ми зможемо запобігти додатковим втратам, зберегти життя наших громадян та побудувати мирне майбутнє для нашої нації.
Якщо ми не досягнемо цих чотирьох речей: єдності, спільної роботи всіх політиків під час війни, ефективного збору ресурсів та реформування структури збройних сил, то ми програємо цю війну. Я хочу, щоб мене зараз почули всі, особливо чоловіки на території України та за її межами. Життя дано нам одне і ми повинні прожити його гідно. Коли наш час прийде, ми не заберемо з собою нічого, крім спогадів та любові до своїх дітей і батьківщини.
Ми живемо для наступного покоління, для наших дітей, які є нашим майбутнім. Любов до дітей означає любов до своєї країни і до свого народу. Якщо ми об’єднаємося як єдина нація, тільки тоді ми зможемо перемогти. Наша сила в єдності. Всі, включаючи політиків та всю країну, повинні зрозуміти це. Ми маємо вистояти і здолати труднощі, що постали перед нами.
Зараз, коли наші військові, які два роки воюють без ротації та відпочинку, змушені стикатися з непрофесійністю деяких командирів, нам потрібно об’єднатися та змінити ситуацію. Ми повинні розвивати кадровий резерв, створювати ефективну політику та забезпечувати своєчасну доставку боєприпасів і озброєння.
Ми маємо закріпитися на всій лінії фронту та влітку піти у контрнаступ, щоб визволити наші території. Нам не потрібна чужа земля; нам потрібна наша Україна. Ми повинні закінчити цю війну цього року, дотримуючись зазначених умов.
Наші політики та командири мають зробити все, щоб не допустити втрати країни та перетворення нас на рабів. Я закликаю всіх українців об’єднатися. Ми одна нація, один народ. Ми – сильна, стійка нація. Я люблю свою країну та свій народ. І я хочу сказати всім – Слава Україні!
Ми маємо бути готові змінити ситуацію зараз. Якщо ми не об’єднаємося як єдиний, міцний кулак, якщо ми не змобілізуємо наші зусилля і не проведемо ефективну рекрутаційну кампанію, якщо ми не наберемо і гідно не підготуємо достатньо особового складу, якщо у нас не буде необхідної кількості боєприпасів та бронетехніки, ми будемо продовжувати втрачати наших людей і, можливо, програємо цю війну.
Усім нашим політикам треба замислитися: кого вони представляють і за чиї інтереси вони воюють? Якщо ми не об’єднаємося і не зосередимося на нашій спільній меті – перемозі, то наше майбутнє буде під загрозою. Ми повинні вистояти проти агресора, який прагне знищити нашу країну та свободу нашого народу.
Єдність – це наша найбільша сила. В час війни кожен з нас повинен відігравати свою роль у цій боротьбі. Не важливо, де ви знаходитеся – всередині країни чи за її межами, кожен українець повинен зробити свій внесок у нашу спільну перемогу.
Тільки об’єднавшись, ми можемо створити міцний фронт проти агресії, зупинити ворога та відновити мир та свободу в нашій країні. Ми повинні зрозуміти, що кожен наш вчинок, кожне наше рішення зараз – це вклад у майбутнє нашої країни і нашого народу. Заради наших дітей, заради майбутніх поколінь, ми маємо зробити все можливе, щоб перемогти в цій війні.
Так, наші вороги можуть бути сильними, але наша віра, наша відданість та наша єдність набагато сильніші. Ми – українці, ми – воїни, ми – народ, який знає, за що воює, і який завжди буде стояти за свою свободу та незалежність.
 |
Командир батальйону ветеранів Морської Піхоти. Штурм |