Крім того, Олександр Малярчук під час телефонних дзвінків намагається тиснути на редакційну політику шляхом погроз на адресу редактора та співробітників видання.
Безпосередньо в даному аспекті Олександр Малярчук постійно дзвонить на редакційний телефон і намагається погрожувати головному редактору Олексію Платонову, ось його остання розмова, де він намагається подати в розшук (не зрозуміло з якої причини на головного редактора), причому дзвонить з різних телефонів, ці дії підпадають під статтю КК, у зв’язку з чим ми подаємо подальші клопотання на дії Олександра Малярчука, всі юридичні роз’яснення є нижчими у статті.
ПоделитьсяІнформагентству УкрПрес із достовірних джерел потрапила досить цікава інформація щодо діяльності одного «героя», який за нашими даними та за дивними збігами обставин залишився поза увагою українських та міжнародних спецслужб. Наразі представимо нашого «героя» — Малярчук Олександр Ярославич, 15 травня 1981 року, уродженець Котовська, Одеської області. На даний час зареєстрований у Миколаєві, а фактично мешкає у Києві. Має посвідчення водія категорії — В1, В, С1, С, видано у 2017 році. У минулому, заступник командира батальйону 79 аеромобільної бригади, кавалер двох орденів, один за мужність, другий Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Робота в … Читати далі
Хто така Ольга Малярчук – патріотка чи … ?
ПоделитьсяНа сьогоднішній день Ольга Малярчук перебуває на посаді заступника голови Херсонської військової адміністрації. Перед цим вона працювала в адміністрації Миколаївської ОВА, член партії «Європейська Солідарність», балотувалася у депутати Верховної Ради України від партії Петра Порошенка, але не пройшла. Малярчук у дівочості Мартинюк Ольга Іллівна, 25 грудня 1985 року народження. Уродженка міста Миколаєва. Вона є дружиною Олександра Малярчука, про якого була інформація щодо його можливих зв’язків зі спецслужбами РФ. Дивіться: Кому прислуговує екс-майор Олександр Малярчук? — розслідування Тепер перейдемо до аналізу низки фактів порушення чинного законодавства України… Згідно з «Номенклатурою посад» … Читати далі
Особисто для Малярчука Олександра Ярославовича (колишньому керівнику військового підрозділ ВАТ «ЛУКОЙЛ» країни агресорки та теперішньому директору ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Контрол Ріскс Україна», код підприємства 44690120), доводимо інформацію щодо діючого законодавства України (мабуть Вас не інструктували в ФСБ що Україна це правова Держава).
Дорогі читачі нашого інформаційного ресурсу доводимо до вашого відома що за результатами проведеної роботи нашої редакції на теперішній час маємо певні результати ……
Чекаємо відповідної реакції від інших правоохороних органів УкраїниБудемо тримати Вас в курсі подійДалі буде!!! До відома:
Закон України «Про захист професійної діяльності журналістів»
Відповідно до статті 1 закону журналіст — це особа, яка збирає, одержує, зберігає і використовує інформацію для створення та опрацювання повідомлень, статей, програм, передач, фотоілюстрацій тощо з метою поширення їх на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, аудіовізуальні (електронні) засоби масової інформації, інформаційні агентства (надалі — засоби масової інформації), мережу Інтернет. Професійна діяльність журналіста — це безпосередня самостійна або у співавторстві систематична діяльність, пов’язана зі збором, одержанням, зберіганням і використанням інформації для створення та опрацювання творів з метою поширення їх на невизначене коло осіб для реалізації ними свого права на інформацію. Журналіст може провадити професійну діяльність, перебуваючи у трудових або цивільних правовідносинах з редакцією друкованого засобу масової інформації, телерадіоорганізацією, інформаційним агентством (надалі — редакція) або діючи за її дорученням чи самостійно. Підтвердженням професійного статусу журналіста є посвідчення чи інший документ, що посвідчує особу журналіста, виданий редакцією або творчою спілкою журналістів.Згідно статті 6 засіб масової інформації, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності засобу масової інформації і правами журналіста, якщо:— інформація містилася в офіційних повідомленнях чи поширена через офіційні засоби масової інформації, власниками яких є організації, або така інформація одержана від організацій у письмовому вигляді (у тому числі електронною поштою чи факсом), або була розміщена організаціями на офіційних веб-сайтах;— інформація є дослівним відтворенням заяв і виступів (усних і друкованих) посадових осіб організацій, їхніх прес-служб, народних депутатів України, кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України та в депутати рад усіх рівнів, кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів;— інформація поширювалася без попереднього запису та містилася у виступі особи, яка не є журналістом засобу масової інформації;— інформація вже була поширена іншим засобом масової інформації, зареєстрованим в установленому порядку, і є посилання на нього;— судом установлено, що журналіст діяв добросовісно та зробив усе можливе для перевірки достовірності одержаної ним інформації;— інформація з обмеженим доступом є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення;Редакційна свобода журналіста забезпечується власником редакції засобу масової інформації та полягає у свободі вибору тематики публікацій і методів роботи. Редакційна свобода журналіста передбачає право самостійно вирішувати всі питання, пов’язані зі збиранням, одержанням, зберіганням та використанням інформації. Організації не мають права втручатися в редакційну політику засобу масової інформації, вимагати розкриття інформації, що встановлює джерело. Розкриття інформації або джерела інформації може бути тільки за виняткових обставин, якщо життєво важливі суспільні інтереси перебувають під загрозою. Втручання власника засобу масової інформації у творчий процес редакції заборонене, крім випадків, передбачених редакційним статутом відповідного засобу масової інформації (стаття 7 законопроекту).Відповідно до статті 8 забороняється перешкоджання законній професійній діяльності та переслідування журналіста за виконання ним професійних обов’язків. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності та переслідування журналіста є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності. Цензура як умисне перешкоджання професійній діяльності журналіста у формі вимог до нього з боку організацій, їх посадових осіб або працівників щодо попереднього узгодження повідомлення (крім випадків, коли таку вимогу ставить автор або особа, яка дає інтерв’ю), а також контроль за змістом інформації, накладення заборони на розповсюдження творів, їх окремих частин або перешкоджання в будь-якій формі їх створенню, тиражуванню та/або розповсюдженню забороняється. Втручання громадян та організацій, їх посадових осіб або працівників у сферу професійної діяльності журналіста, вимагання від журналіста будь-яких відомостей, одержаних під час провадження ним професійної діяльності, а також огляд, розголошення чи вилучення документів без його згоди, крім випадків, передбачених законом, забороняється. Законна професійна діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі. Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста — це протиправне створення перепон, обмежень, заборон щодо одержання, використання, поширення та зберігання інформації журналістом чи засобом масової інформації, в тому числі:— здійснення цензури;— примушування журналіста до поширення інформації, яка суперечить його переконанням, або відмови від поширення підготовленої ним інформації;— вилучення тиражу друкованої продукції;— зняття передачі з ефіру;— недопущення журналіста до участі у прес-конференції;— позбавлення журналіста чи засобу масової інформації можливості скористатись переважним правом на одержання інформації;— необґрунтована відмова у задоволенні запиту щодо доступу до офіційних документів або наданні письмової чи усної інформації;— порушення прав власності на інформацію;— навмисне приховування інформації;— безпідставна відмова від поширення певної інформації;— незаконне втручання в діяльність і порушення професійної самостійності редакції;— встановлення обмежень на спілкування з журналістом і передача йому інформації, за винятком відомостей, які складають державну або іншу спеціально охоронювану законом таємницю;— необґрунтовану відмову в акредитації чи необґрунтоване припинення акредитації;— незаконне вилучення матеріалів і необхідних технічних засобів журналіста;— надання недостовірної інформації журналісту;— перешкоджання здійснюваному на законній підставі створенню або розповсюдженню продукції засобу масової інформації, встановленні незаконних обмежень на роздрібний продаж тиражу періодичного друкованого видання;— порушення інших прав журналіста;— погроза, обман, шантаж, пошкодження чи знищення майна журналіста та/або його рідних чи близьких;— застосування фізичного, психологічного впливу на журналіста та/або його рідних чи близьких;— обмеження або позбавлення його прав чи законних інтересів.
Інформація зі ЗМІ як підстава для внесення в ЄРДР і початку досудового розслідування
Відповідно до положень ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.При цьому, згідно ст. 214 КПК України підставою для ініціювання кримінального провадження, внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) та подачку досудового розслідування може бути як подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, так і самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Варто зауважити, що за наявності у слідчого, прокурора відомостей про вчинене кримінальне правопорушення, вони зобов’язані невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту отримання або виявлення таких відомостей, ініціювати кримінальне провадження.Порядок формування та ведення ЄРДР визначається Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України № 139 від 06 квітня 2016 року. Одним з додатків до Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань є Довідник, яким затверджено перелік інших джерел, з яких виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.Зокрема, одним з джерел, з якого можуть бути виявлені відомості про вчинення кримінального правопорушення, є повідомлення в засобах масової інформації (далі – ЗМІ), які щоденно висвітлюють безліч подій, в тому числі і тих, що знаходяться поза законом.Таким чином, законодавчо закріплено можливість внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування на підставі публікації в ЗМІ.При цьому, слід мати на увазі, що, фактично, будь-яке публічне розповсюдження інформації в друкованих виданнях, на радіо, телебаченні та в мережі Інтернет може бути підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування з огляду на наступне.Так, Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» № 2782-XII від 16.11.1992 року, що діє в редакції від 18.05.2017 року, який створює правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні, визначає, що під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.В свою чергу, Закон України «Про телебачення і радіомовлення» до масової інформації відносить інформаційну діяльність у сфері телебачення та радіомовлення, а положення Закону України «Про захист суспільної моралі», яким встановлюються правові основи захисту суспільства від розповсюдження продукції, що негативно впливає на суспільну мораль, оперує поняттям електронного засобу масової інформації, щоправда не розкриваючи його змісту.Отже, фактично, публікація відомостей в будь-якій формі публічного розповсюдження масової інформації, в тому числі, розповсюдження інформації в різноманітних Інтернет-виданнях, може бути визначена як повідомлення в засобах масової інформації та використовуватися як джерело для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.Щоправда, слід враховувати, що інформація у ЗМІ може не відповідати дійсності, бути недостовірною або необ’єктивною. Так, ст. 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачає, що громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність. При цьому, якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов’язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.Що ж робити в такому випадку з кримінальним провадженням, досудове розслідування в якому було розпочате на підставі недостовірного повідомлення в ЗМІ?Виходячи з того, що завданням кримінального провадження є те, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, за відсутності інших доказів вчинення особою кримінального правопорушення, кримінальне провадження, ініційоване на підставі повідомлення у ЗМІ, може бути закрите слідчим за відсутності складу або події кримінального правопорушення. У разі ж наявності інших доказів, здобутих під час досудового розслідування, які свідчать про можливу причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, досудове розслідування слід продовжувати з метою встановлення об’єктивної істини. Варто пам’ятати, що внесення відомостей до ЄРДР та початок досудового розслідування не свідчить про наявність вини особи у вчиненні кримінального правопорушення, адже така вина може бути встановлена виключно судом у разі доведення такої вини в законному порядку та постановлення судом обвинувального вироку. До постановлення судом відповідного обвинувального вироку, виходячи з презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину.
