ЄІБ розробляє для України програму енергоефективного відновлення житлового фонду бюджетом EUR230 млн
Бенефіціарами проєкту будуть муніципалітети. На рівні пілотної стадії банк уже сформував short list, щоб налагодити процедуру якомога швидше.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) розробив програму енергоефективного відновлення зруйнованих війною багатоквартирних будинків, загальний бюджет програми – EUR230 млн, повідомила старша спеціалістка з кредитування ЄІБ Оксана Реміга в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Програму енергоефективного відновлення зруйнованих багатоповерхівок повністю розраховано, її бюджет EUR230 млн, з яких пілотна фаза – EUR30 млн. В Україні є системне рішення для питання компенсації на ремонт окремих постраждалих квартир у рамках проєкту “єВідновлення”; ми працюватимемо комплексно з цілими будинками. Фактично з нашого боку пілотний проєкт пройшов усі етапи узгодження, очікує підписання з українського боку”, – повідомила Реміга в кулуарах Міжнародного саміту мерів у Кишиневі.
Вона додала, що в рамках цього проєкту вже є домовленість із Німеччиною про надання через GIZ гранту на технічну допомогу розміром EUR3 млн.
“У принципі експерти GIZ готові розпочинати розробку технічної документації вже зараз, паралельно з тим, як українська сторона завершить усі процедури”, – сказала вона.
Бенефіціарами проєкту будуть муніципалітети. На рівні пілотної стадії банк уже сформував short list, щоб налагодити процедуру якомога швидше. Надалі буде конкурсна процедура для громад і проєктів.
“Ще одне гостре питання, яке потрібно вирішити системно. Найбільш постраждалі муніципалітети, які особливо потребують відновлення, не можуть брати кредити, гроші на такі проєкти до них можуть іти тільки як субвенції. Це один із моментів, який нормативно має бути прописаний найближчим часом”, – повідомила Реміга.
Однак, за її словами, навіть початковий відбір Мінвідновлення муніципалітетів і узгодження їх із банком може дати відмашку для GIZ розпочати розробку конкретних проєктів у громадах.
Загалом GIZ уже здійснив аналіз 27 міст, вивчалася необхідність брати участь у програмі та зацікавленість у ній муніципалітетів.
“Однією з ключових вимог із нашого боку була наявність механізмів громадського контролю, можливостей громад, залучення громадськості до ухвалення рішень і моніторингу”, – повідомила Реміга.